Сьогодні 97-ма річниця бою під Крутами.
То був урок, який Україна починає засвоювати лише зараз: державність без армії неможлива.
29 січня 1918 року на залізничній станції Крути відбувся бій між
більшовицькими військами та об’єднаними військами юнкерів. Більшовики переважали кількістю: за різними даними, проти шести тисяч більшовиків вийшли в оборону 600 юнкерів.
Студенти поступалися не лише кількістю, а й озброєнням. Бій тривав п’ять годин і був програний.
Частина студентів, 27 осіб, були захвачені у полон. Червоний командир Єгор Попов, розлючений значними втратами з більшовицького боку (близько 300 осіб), наказав ліквідувати полонених. За свідченнями очевидців, з 27-ми студентів спочатку знущалися, а потім розстріляли.
На перепохованні захисників, Михайло Грушевський сказав “Солодко і гарно вмерти за Вітчизну”. А історики визначили битву під Крутами як одну з найважливіших, котра є фундаментом української ідентичності.
