Психологічна служба школи

Основною метою діяльності психологічної служби школи є психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу, захист психічного здоров’я і соціального благополуччя усіх його учасників: учнів, батьків, педагогічних працівників.
Соціально-педагогічний патронаж спрямований на надання соціально-педагогічної допомоги соціально незахищеним категоріям учнів з метою подолання ними життєвих труднощів та підвищення їхнього соціального статусу.
Психологічна служба забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку учнів, мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних особливостей, створення умов для саморозвитку та самовиховання, сприяє виконанню освітніх і виховних завдань навчального закладу.
Психологічна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про позашкільну освіту», «Про дошкільну освіту», іншими нормативно-правовими актами.
Діяльність психологічної служби в школі забезпечується практичним психологом та соціальним педагогом.
Психологічна служба співпрацює з органами охорони здоров’я, праці та соціального захисту населення, сім’ї, молоді та спорту, внутрішніх справ, іншими органами виконавчої влади, а також громадськими організаціями.

Основні завдання психологічної служби

Основні завдання психологічної служби полягають у:

сприянні повноцінному розвитку особистості, учнів на кожному віковому етапі, створенні умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;
забезпеченні індивідуального підходу до кожного учасника навчально-виховного процесу на основі його психолого-педагогічного вивчення;
профілактиці і корекції відхилень в інтелектуальному і психофізичному розвитку учнів.
Основними видами діяльності психологічної служби є:
діагностика – психологічне обстеження учнів, їхніх груп та колективів, моніторинг змісту і умов індивідуального розвитку учнів, визначення причин, що ускладнюють їх розвиток та навчання;
корекція – здійснення психолого-медико-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, схильності до залежностей та правопорушень, подолання різних форм девіантної поведінки, формування соціально корисної життєвої перспективи;
реабілітація – надання психолого-педагогічної допомоги учням, які перебувають у кризовій ситуації (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо), з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності;
профілактика – своєчасне попередження відхилень у психофізичному розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі;
прогностика – розробка і застосування моделей поведінки групи та особистості у різних умовах, проектування змісту і напрямів індивідуального розвитку учнів і складання на цій основі життєвих планів, визначення тенденцій розвитку груп та міжгрупових відносин.

Діяльність психологічної служби включає такі основні напрями:

консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу з питань навчання, виховання і розвитку учнів, допомога органам державного управління у плануванні освітньої діяльності;
просвітницько-пропагандистська робота з підвищення психологічної культури в навчальних закладах та у сім`ї;
превентивне виховання (через засоби масової інформації, під час навчальної діяльності в рамках навчальних програм або як окремого предмета), метою якого є формування в учнів орієнтації на здоровий спосіб життя та захист психічного здоров`я; профілактика алкоголізму, наркоманії, ВІЛ-інфекції і злочинності.

Соціальний педагог: Фесун Світлана Євгенівна

Закінчила:
– Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького за спеціальністю «Вчитель англійської та німецької мови»;
– Київський інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України за спеціальністю «Соціальна робота».
Стаж педагогічної діяльності – 26 років, з них соціальним педагогом – 21 рік.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 02.07.2009р. №616 «Про внесення змін до Положення про психологічну службу системи освіти України» соціальний педагог навчального закладу:

вивчає та оцінює особливості діяльності і розвитку вихованців, учнів і студентів, мікроколективу (класу чи групи), шкільного, студентського колективу в цілому, молодіжних та дитячих громадських організацій; досліджує спрямованість впливу мікросередовища, особливостей сім’ї та сімейного виховання, позитивного виховного потенціалу соціального середовища та джерела негативного впливу на вихованців, учнів і студентів;
прогнозує на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості вихованця, учня, студента чи групи; прогнозує результати навчально-виховного процесу з урахуванням найважливіших факторів становлення особистості;
дає рекомендації вихованцям, учням, студентам, батькам або особам, які їх замінюють, вчителям, викладачам та іншим особам з питань соціальної педагогіки; надає необхідну консультативну соціально-педагогічну допомогу дитячим і молодіжним громадським організаціям, вихованцям, учням, студентам, які потребують піклування чи перебувають у складних життєвих обставинах;
сприяє захисту прав вихованців, учнів і студентів, представляє їхні інтереси у службі у справах дітей, у правоохоронних та судових органах;
бере участь у формуванні навичок дотримання норм та правил поведінки, ведення здорового способу життя, сприяє попередженню негативних явищ серед вихованців, учнів, студентів;
надає соціальні послуги, спрямовані на задоволення соціальних потреб вихованців, учнів і студентів; здійснює соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу, соціально-педагогічний патронаж соціально незахищених категорій вихованців, учнів і студентів; сприяє соціальному і професійному визначенню особистості, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію молоді.

В діяльності соціального педагога можуть бути виділені три аспекти:
– участь в управлінні навчальним закладом;
– участь у виховному процесі;
– участь в організації виховного середовища.

Соціальний педагог у своїй діяльності виконує такі функції:

– діагностичну:
вивчає та оцінює особливості діяльності і розвитку учнів (вихованців), мікроколективу (класу чи референтної групи), шкільного колективу в цілому, неформальних молодіжних об”єднань; досліджує спрямованість впливу мікросередовища, особливостей сім”ї та сімейного виховання, позитивного виховного потенціалу в мікрорайоні та джерела негативного впливу на дітей та підлітків;
– прогностичну:
прогнозує на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості учня чи групи; прогнозує результати навчально-виховного процесу з урахуванням найважливіших факторів становлення особистості;
– консультативну:
дає рекомендації (поради) учням, батькам, вчителям та іншим особам з питань соціальної педагогіки; надає необхідну консультативну соціально-педагогічну допомогу дитячим, молодіжним об”єднанням, дітям, підліткам, які потребують піклування чи знаходяться у складних життєвих обставинах;
– захисну:
забезпечує дотримання норм охорони та захисту прав дітей і підлітків, представляє їхні інтереси у різноманітних інстанціях (служби у справах неповнолітніх, міліції, суди тощо);
– профілактичну:
переконує учнів в доцільності соціально значимих норм та правил поведінки, ведення здорового способу життя, сприяє попередженню негативних явищ в учнівському середовищі;
– соціально-перетворювальну:
надає соціальні послуги, спрямовані на задоволення соціальних потреб учнівської молоді; здійснює соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу, соціально-педагогічний патронаж соціально-незахищених категорій дітей; сприяє соціальному і професійному визначенню особистості, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію молоді;
– організаційну:
координує діяльність та взаємодію усіх суб’єктів соціального виховання; сприяє соціально корисній діяльності дітей і підлітків; формує демократичну систему взаємостосунків в підлітковому середовищі, а також серед дітей і дорослих.
Специфіка функцій соціального педагога потребує безперервного самовдосконалення, широкої поінформованості, обізнаності, ерудиції, глибоких спеціальних знань. Соціальний педагог маєбути цікавим для оточення.
На відміну від звичайного педагога у навчальному закладі, в роботі соціального педагога першорядну роль відіграє не навчальна, а виховна функція, функція соціальної допомоги і захисту.

З досвіду роботи:

«Організаційно-методичні основи взаємодії соціальних служб та органів освіти у запобіганні начильству над дітьми в сім’ї» дана робота присвячена актуальній проблемі взаємодії органів освіти та соціальних служб у запобіганні насильству над дітьми в сім’ї. Феномен насильства розглянуто в соціально-історичному та теоретичному аспектах. Цінність посібника полягає в тому, що в ньому викладена розроблена автором Комплексна профілактична програма, спрямована на попередження насильства над дітьми. Матеріали будуть корисними соціальним педагогам, соціальним працівникам, психологам, класним керівникам (матеріал надала соціальний педагог школи С.Є. Фесун)

«Профілактична діяльність соціального педагога в навчальному закладі» суть профілактики у загальноосвітньому закладі полягає у здійсненні комплексу заходів, спрямованих на запобігання негативного впливу біологічних і соціально-психологічних факторів, які можуть слугувати причиною формування поведінки, що відхиляється від норми. У першу чергу вона має бути спрямована на формування в особистості неприйняття та категоричну відмову від певних стандартів поведінки. Соціальні педагоги загальноосвітніх закладів повинні надавати дітям і підліткам інформацію про вживання різних видів алко-, нарко-, токсичних речовин; формувати правову культуру, роз’яснювати правові норми стосовно різних аспектів асоціальної поведінки; популяризувати здоровий спосіб життя; формувати навички культурного проведення дозвілля; створювати умови для самореалізації особистості у різних видах творчої, інтелектуальної та громадської діяльності (матеріал надала соціальний педагог школи С.Є. Фесун)

«Профілактика суїцидальної поведінки підлітка» дана робота присвячена актуальній проблемі профілактики суїцидальної поведінки підлітків. Феномен суїциду роглянуто в соціально-історичному та теоретичному аспектах, узагальнено діагностичний матеріал та розглянуто види профілактичної роботи та особливості роботи з суїцидентами. Матеріали будуть корисними соціальним педагогам, соціальним працівникам, психологам, класним керівникам. (матеріал надала соціальний педагог школи С.Є. Фесун)

«Молодіжні субкультури за і проти» сучасна молодь в пошуках спілкування, творчого і соціального вираження розуміє, що існуюча культура не здатна повністю задовольнити її потреби (перш за все – духовні), тому знаходить нові альтернативні шляхи, які, зрозуміло, відрізняються від попередніх. Кожного дня все більше тінейджерів у різних країнах світу долучаються до неформальних рухів. Вплив молодіжної субкультури на формування особистісного «Я» в період ранньої юності визначається домінуванням авторитету друзів перед авторитетом батьків. Належність до певної субкультури також впливає на самооцінку особистості. З одного боку, молодіжні субкультури культивують протест проти суспільства дорослих, його цінностей і авторитетів, але, з іншого боку, саме вони покликані сприяти адаптації молоді до того ж суспільства (матеріал надала соціальний педагог школи С.Є. Фесун)

Практичний психолог: Губанова Світлана Вікторівна

Закінчила:
– Черкаський державний університет ім. Б.Хмельницького за спеціальністю «Російська мова та література і психологія»;
Стаж педагогічної діяльності – 25 років.

Практичний психолог:

Надає психологічну допомогу різного виду (психокорекційна, реабілітаційна та консультативна), визначивши фактори, що перешкоджають розвитку особистості учнів.
Зберігає професійну таємницю, не розповсюджує відомостей діагностичної і корекційної роботи, якщо це може завдати шкоди дитині чи її оточенню.
Здійснює професійну діяльність, яка насамперед спрямована на збереження психологічного, соматичного і соціального стану учнів школи у процесі виховання та навчання.
Сприяє охороні прав дитини відповідно до Конвенції з охорони прав дитини.
Надає допомогу учням, батькам (особам, які їх замінюють), педагогічному колективу у вирішенні конкретних проблем.
Проводить психологічну діагностику різного профілю і призначення.
Складає психолого-педагогічні висновки за матеріалами психодіагностики з метою орієнтації вчителів та батьків в проблемах особистісного або соціального розвитку учнів.
Бере участь у плануванні та розробці розвиваючих та корекційних програм освітньої діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, сприяє розвитку у них готовності до орієнтації в різних ситуаціях життєвого та професійного самовизначення.
Здійснює психологічну підтримку творчо обдарованих учнів, сприяє їхньому творчому розвитку й пошуку.
Проводить психолого-педагогічну корекцію порушень соціалізації особистості учнів.
Формує психологічну культуру учнів, педагогічних працівників, батьків.
Консультує вчителів з питань практичного застосування психології, орієнтованої на підвищення соціально-психологічної компетенції учнів, вчителів, батьків.
Бере участь в роботі педагогічної ради, підготовці та проведенні атестації педагогічних працівників, проведенні семінарів та засідань методичних об`єднань; у розробці навчальних програм, посібників, методичних рекомендацій.
Проводить семінари та консультації для педагогічних працівників з питань психологічних аспектів розвитку, навчання, виховання учнів.

Сторінка практичного психолога:

“Допомога дитині, яка переживає втрату”