Чорнобильські дзвони над нами пливуть,
Чорнобильські дзвони нам спать не дають,
Чорнобильські дзвони над миром кричать,
Чорнобильські дзвони – то смерті печать.
Минуло 30 рокiв, а чорний день Чорнобильської трагедiї продовжує хвилювати людей: i тих, кого вiн зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто пiзнiше народився далеко вiд покривдженої землi. Цей день не минув безслiдно, вiн розплодив по свiту багато трагедiй; вiн буде завжди об’єднувати всiх одним спогадом, однiєю печаллю, однiєю надiєю.
Уже давно вiддзвенiли чорнобильськi дзвони, а ми все ще пам’ятаємо тих, хто пiшов у вогонь, – вони увiйшли у стогiн i душу, болем зчорнену до дна.
Б’ють тривожним набатом дзвони Чорнобиля… Вони нагадують: Пам’ятайте! Хай не повториться! Хай земля зацвітає навесні пишним буйством кольорів, хай пнуться до сонця трави, хай повертаються з чужини журавлі, несучи на крилах радість зустрічі з рідною землею. Хай кожен новий день сповнює ваші серця миром, спокоєм, одухотвореністю.
«Літературна вітальня» завітала на уроки учнів школи із закликом «Пам’ятаймо цей страшний день»!
За матеріалами Черкащенко Н.Г.
