Невимовна втрата…

Новини, Шкільні новини

Прекрасна, ніжна Квітка заплющила очі… Відійшла у Вічність. Сонце у розпачі палить пелюстки живих троянд…

Не вистачає слів, аби передати скорботу, яка чорним крилом торкнулася усіх нас, залишивши сльози та смуток, відчай, нерозуміння і несприйняття страшної звістки…
Сьогодні, 12 травня, перестало битися серце Фесак Людмили Миколаївни, заступника директора з навчально-виховної роботи, вчителя географії Черкаської загальноосвітньої школи №7… Життя в повному розквіті сил, творчих і особистих планів.
Хтось із великих сказав: «Коли помирає людина, світ стає біднішим, бо втрачає те, чим вона жила, як сприймала все, що її оточувало, якою багатою і щедрою була її душа». Боляче, невимовно боляче говорити і писати ці слова про Людмилу Миколаївну — особистість справді яскраву, енергійну, милу, життєрадісну… чудову дружину, люблячу маму й доньку, вірну подругу, завжди усміхнену куму й хрещену, професійну колегу, Вчителя з великої літери,. Із болем у серці ми починаємо усвідомлювати, що вже ніколи не отримаємо її підтримки, не скористаємося її мудрою порадою, не побачимо привітної посмішки. Бог прийняв у обійми її добру і світлу душу. Та від усвідомлення цього розпач від втрати не вщухає.
Людмила Миколаївна свого часу навчалася і закінчила нашу школу. Протягом 21 року вона простеляла дорогу у доросле життя випускникам, сіяла добре і вічне у душі кожної дитини, заохочувала подорожувати і любити землю. Із 2004 року ця мудра жінка була «правою рукою» директора школи, справді мудрою і виваженою заступницею. Любили і поважали її колеги, батьки, учні за добре серце, материнську теплоту і розуміння, за те, що вона завжди підтримувала ініціативу, заохочувала творчість, помічала і схвалювала найменшу іскринку нового, завжди вміла і похвалити, і надоумити своїх вихованців.
Колектив Черкаської ЗОШ №7 висловлює щирі співчуття родині, розділяє скорботу і біль друзів, колег, знайомих. Світла пам’ять про Людмилу Миколаївну Фесак завжди буде жити серед рідних, друзів, колег, батьків та учнів школи і залишиться назавжди у наших серцях. Ви відійшли у Небуття, але ми знаємо, що тепер станете добрим світлим нашим янголом. Спочивайте з миром у Царстві Божому!

Минуть роки, спливуть тумани,
На землю знов зійде зоря,
Та не загоїть тої рани,
Що Ваша смерть нам принесла.
Вічна пам’ять…

Переглядів: 6 122