Буйноцвіття минулорічного травня раптово й невиправдано відібрало важливу частинку нашого колективу – Людмилу Миколаївну Фесак, мудру заступницю директора, виваженого вчителя географії, завжди усміхнену колегу й незамінну подругу….
Сьогодні минає вже рік, але ця втрата не стала менш болючою…
Ми все так же щиро любимо, поважаємо, пам’ятаємо, згадуємо поради й настанови Ваші, Людмило Миколаївно! Віримо, що Ви стали нашим світлим янголом-охоронцем! Особливо в такий складний час…
Дякуємо за все! Пробачте, що цього року каштани цвітуть без Вас…
Світла пам’ять і вічний спокій Вашій душі!
З повагою вся шкільна родина!
